Використання анаболічних стероїдів та інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) в силових видах спорту є обов’язковим, якщо стоїть ціль — набрати значну м’язову масу в короткий термін.
Разом з тим, спортивна фармакологія – це специфічні препарати, які чинять значний вплив на людський організм і при неправильному застосуванні призводять до чисельних проблем зі здоров’я. Тому, перш ніж стероїди купити, слід детально розібратися в цьому питанні.
Що таке анаболічні стероїди?
Найпоширенішим типом стероїдів, які використовуються в професійному спорті, є анаболічні. Анаболічні стероїди є групою хімічних речовин, які стимулюють синтез білків в організмі. Вживання анаболічних стероїдів викликає такі реакції організму:
- збільшення м’язової маси;
- підвищення рівня витривалості;
- підсилення апетиту;
- огрубіння голосу;
- збільшення кількості волосся на тілі;
- покращення регенеративних функцій.
Однак, разом з тим, слід розуміти, що анаболіки – це сильнодіючі засоби, які мають великий перелік протипоказань до вживання. Стероїдна терапія категорично заборонена людям, які мають наступні вади:
- захворювання печінки та нирок;
- проблеми серцево-судинної системи;
- порушення роботи системи травлення;
- астму та інші хвороби легень;
- алергію на компоненти препаратів.
Слід розуміти, що використання стероїдів без лікарняного контролю, нехтування дозуванням та протипоказаннями призведе до виникнення чисельних проблем зі здоров’ям, деякі з яких можуть перетворити людину на інваліда. Тому, перш ніж приступати до вживання стероїду, слід пройти комплексне медичне обстеження. Також не варто вважати, що стероїд є повноцінною заміною фізичних вправ та дієти, він – лише бустер для покращення результату.
ІGF та його роль у спорті
IGF є білком, який є головним медіатором гормону росту. Він існує у двох формах: IGF-1 та IGF-2, проте IGF-1 є основною активною формою. У спорті IGF-1 сприяє збільшенню м’язової маси шляхом стимуляції синтезу білків.
Також цей білок сприяє пришвидшеній регенерації тканин після травм, отриманих під час тренувань чи змагань. Крім того, наукові дослідження довели, що IGF покращує аеробну стійкість організму, що дозволяє спортсменам витримувати значні навантаження протягом тривалого часу.
Разом з тим, використання цього білку протипоказано певним категоріям людей. В першу чергу це стосується тих, хто має знижений рівень цукру в крові, у них IGF може спровокувати гіпоглікемію;
Також тривале використання цього білку деструктивно впливає на кісткову тканину, що з високою ймовірністю призведе до остеопорозу;
Високі дози IGF в деяких випадках призводять до гіпертрофії внутрішніх органів, зокрема серця, що порушує їх природнє функціонування і викликає такі симптоми, як біль, нудота та шкірні висипання;
До інших можливих побічних ефектів відносяться зміни в психічному стані, коли у людини трапляються напади невмотивованої агресії, виникають симптоми депресії.
Тому слід приймати IGF лише під наглядом кваліфікованого медичного фахівця, пройшовши перед тим медичні обстеження.
Найпопулярніші анаболіки серед спортсменів
Як правило, вибір стероїда для застосування здійснюється на основі рекомендацій тренера чи спортивного ком’юніті. Найчастіше атлети (як новачки, так і досвідчені спортсмени) використовують наступні препарати.
- Тестостерон;
- Нандролон;
- Станозолол;
- Метандростенолон;
- Тренболон (Trenbolone);
- Оксандролон (Anavar).
Ці стероїди можна приймати як окремо, так і в комбінаціях, але комбінувати анаболіки рекомендується лише досвідченим спортсменам із досвідом вживання стероїдів.
Післякурсова терапія
Післякурсова терапія (ПКТ) – це період, коли спортсмен стабілізує свою ендокринну систему після завершення стероїдного курсу, особливо відновлення вироблення власного тестостерону, після завершення курсу анаболічних стероїдів.
Основною метою ПКТ є мінімізація негативних наслідків для здоров’я, які можуть виникнути внаслідок зниження природної секреції тестостерону через вживання стероїдів.
Також, після закінчення курсу стероїдів певний час залишається ризик втрати набутої м’язової маси. ПКТ сприяє збереженню набутого результату, який потім залишається за умови продовження тренувань у звичному режимі.
Що стосується психологічних аспектів, то інколи після «важких» курсів, під час яких застосовувалися сильні препарати, у людей знижується лібідо, виникає порушення сну та інші психосоматичні проблеми. І післякурсова терапія запобігає їх виникненню.