Вибори на Тайвані: неприємний Китаю президент і перспективний парламент

Збереження статус-кво і миру в Тайванській протоці дозволить уникнути нового масштабного конфлікту

«Рік виборів». Так охрестили 2024-й, у якому вперше в історії збіглись вибори у понад 70 демократичних країнах, де проживає більше чотирьох мільярдів жителів.

Серед них такі гіганти, як Сполучені Штати та Індія, європейські Австрія і Велика Британія, а громадяни країн ЄС обиратимуть ще й Європарламент.

Розпочався ж такий «виборчий марафон» волевиявленням на Тайвані, демократично керованому острові, який сусідній комуністичний Китай називає своєю провінцією і прагне будь-яким способом «возз’єднати» з материком.

ВИБОРИ І ЧИННИК КИТАЮ

Голосування на Тайвані пройшло в суботу, 13 січня. Право голосу, за даними місцевого центрвибочкому, мали близько 19,6 мільйона жителів. Скористались ним 14 мільйонів осіб, або 71,9%, трохи менше попередніх виборів у 2020-му, коли явка склала 74,9%.

Тайванці обирали на наступні чотири роки нового президента і 113 депутатів Законодавчого юаня, парламенту. Проте оскільки на Тайвані президентсько-парламентська форма правління, увага приділяється саме виборам президента, який формуватиме наступний уряд і отримає всі владні повноваження.

Прямі президентські вибори на Тайвані проходять відносно недавно, перші відбулись у 1996 році. Перебування на посту глави адміністрації обмежене двома термінами поспіль, тому нинішня президентка Цай Інвень, яка очолює владу з 2016-го, тобто вже два терміни, і користується великою популярністю та підтримкою жителів, не висувала свою кандидатуру.

Фото: Getty Images

Тож владна Демократична прогресивна партія (ДПП) обрала кандидатом соратника Цай, віцепрезидента Лай Чінте (Lai Ching-te), такого ж переконаного прихильника незалежності, як і Цай. Його конкурентами у змаганні за найвищий пост стали висуванці опозиційних партій Гоміндан Хоу Юі (Hou Yu-ih) та Народної партії Ко Веньчже (Ko Wen-je).

Найзапекліша боротьба розгорнулась між першими двома, а одним із головних у їхньому змаганні стало питання відносин із материковим Китаєм. Лай і його партія мають намір продовжувати політичний курс своєї попередниці та рухатись у бік визнання Тайваню суб’єктом міжнародних відносин, тоді як Хоу і Гоміндан менш категоричні й допускають торгово-економічні зв’язки та культурні й гуманітарні обміни з комуністичним Китаєм.

Так само менш радикальною і схильною розвивати зв’язки з материком вважається і Народна партія, через що перемога Хоу Юі чи Ко Веньчже була бажаною для Пекіна. Тут не можна казати, що китайська сторона навмисно їх підтримувала, дискредитуючи владу ДПП. Насправді це звичайний ситуативний збіг інтересів – для китайської влади принциповим було перешкодити перемозі Лай Чінте, а не сприяти його конкурентам.

Проте варто ще раз підкреслити: жодна велика політсила чи впливовий політик на Тайвані не прагнуть «возз’єднання» з материком і переходу під контроль Пекіна у будь-якій формі. Існування окремо від КНР, а не в рамках якогось спільного формату є суспільним консенсусом на Тайвані й повністю підтримується понад 80% населення, тому навіть розмови про зближення з Пекіном стали б політичним самогубством. Через це і всі пропозиції материка жити в одному Китаї, наприклад, за формулою «одна країна, дві системи», приречені на крах.

Проте китайське керівництво не полишає спроб навернути тайванців до возз’єднання і накинути на нього свій контроль. Для цього Китай вибудував і постійно вдосконалює масштабну систему впливу на тайванців, що поєднує жорсткі політичні заяви, залякування і тиск (військовий, економічний, дипломатичний), інформаційно-психологічні операції та заохочення взаємодії між різними групами й прошарками населення материка і острова (стимулювання туризму, навчання, форуми й конференції дітей, молоді, студентів, бізнесменів, учителів тощо).

Детальніше про прихований вплив Китаю та політичні розклади напередодні тайванських виборів Укрінформ розповідав у окремому матеріалі.

ПРЕЗИДЕНТ ІЗ ОПОЗИЦІЙНИМ ПАРЛАМЕНТОМ

Підрахунок голосів сюрпризів не приніс. Остаточний результат волевиявлення відповідав настроям виборців, що фіксувалися соціологами впродовж усієї кампанії.

Новообраним президентом Тайваню став Лай Чінте, який отримав 40% голосів виборців, близько 5,6 мільйона. Другим фінішував Хоу Юі з результатом 33,5% та 4,7 мільйона голосів, а Ко Веньчже здобув 26,5% підтримки, або 3,7 мільйона голосів виборців. Кандидати, яким цього разу доля не всміхнулась, одразу ж привітали переможця і заявили про готовність спільно працювати для розвитку Тайваню.

Результат переможця цьогорічних перегонів істотно менший у порівнянні з показником його соратниці Цай Інвень, яка в 2020-му переобралась на другий термін із рекордними 57,1% підтримки, 8,2 мільйона голосів. Тоді Цай випередила кандидата Гоміндана на 19% і здобула широку підтримку тайванців, що дозволило їй продовжувати свій курс зі зміцнення незалежності острова попри зростання напруженості у відносинах із КНР.

Проте найбільш невтішними для партії влади виявились результати виборів до Законодавчого юаня. Попередні два чотирирічні терміни ДПП мала в парламенті більшість, що дозволяло Цай упевнено реалізовувати свою політику.

Тепер же ДПП отримала в 113-місному законодавчому органі 51 крісло, на одне менше, ніж Гоміндан. При цьому до парламенту пройшли 8 представників іншої опозиційної сили, Народної партії, які, швидше за все, разом із Гомінданом створять більшість, спроможну впливати на державні рішення. Нижче наведено зміну ситуації в Законодавчому юані за результатами виборів 2024 року в порівнянні з 2020-м.

2024 рік

2020 рік

Графіка: South China Morning Post

Така конструкція тайванської влади із президентом від ДПП та опозиційним парламентом, повторимося, прогнозувалась напередодні волевиявлення, і всі політсили-учасниці виборчих перегонів готувалися працювати за такої реальності. Подібний вибір соціологи пояснюють настроями в суспільстві, де є потужна підтримка ідеї окремішнього від КНР існування, проте зменшуються симпатії до жорсткої позиції ДПП, яка провокує посилення протистояння з материком.

Вочевидь, реагуючи на суспільні настрої, в керівництві ДПП останнім часом послабили риторику стосовно незалежності Тайваню і критику на адресу материка, демонструючи виборцям готовність запропонувати Китаю «пальмову гілку» й повити заблоковану взаємодію. Будучи кандидатом у президенти та одразу після оголошення про свою перемогу, Лай Чінте заявляв, що прагнутиме зберігати статус-кво в Тайванській протоці й не має наміру проголошувати де-юре незалежність Тайваню, аби не дати Пекіну приводу для війни, а також тому, що Тайвань де-факто вже незалежна держава.

Тож чотири роки президентства Лая точно не будуть простими. Потрібно буде шукати точки дотику з непоступливим Китаєм і одночасно знаходити аргументи для підтримки опозицією ініціатив влади та враховувати пропозиції Гоміндана і Народної партії в політиці уряду.

РЕАКЦІЯ ПЕКІНА

Якщо коротко, Пекін відреагував на обрання Лая Чінте спокійно. Ніякої військової ескалації, блокади чи ще якоїсь акції негайного силового тиску не відбулося. Обійшлись традиційною критичною заявою урядового офісу з питань Тайваню на рівні речника із тими самими тезами, що ці вибори нічого не міняють і зупинити загальну тенденцію до возз’єднання батьківщини ніщо і ніхто не зможе.

На материку, вочевидь, були готовими до перемоги кандидата від ДПП і вирішили не нагнітати ситуацію, принаймні поки що. Жоден представник влади КНР чи високопоставлена офіційна особа не прокоментували результати голосування.

Утримався Китай і від демонстрації сили чи силових погроз. Розгорнута на тайванському напрямку 73-тя армія НВАК продовжувала розпочаті наприкінці грудня військові навчання, а кількість китайських бойових літаків і кораблів поблизу острова в ці дні навіть зменшилася. Впродовж 12-го січня тайванські сили оборони виявили 10 літаків і 6 бойових кораблів НВАК, які проводили рутинне патрулювання повітряного й морського простору навколо Тайваню, 13-го січня – 8 літаків і 6 кораблів, а 14-го січня  – лише 4 кораблі китайських ВМС.

В інформаційному просторі Китаю про перебіг виборів на Тайвані практично не говорили, а згадки про цю подію стосувались лише застережень Пекіна на адресу Вашингтона стосовно невтручання у вибори в будь-якій формі. У соцмережах на материку повідомлення про тайванські виборчі перегони просто блокувались, наприклад, найпопулярніший місцевий сервіс мікроблогів Weibo заблокував сам хештег «Вибори на Тайвані 2024».

Швидше за все, в найближчі місяці Пекін спостерігатиме за діями новообраного президента Тайваню, який отримає повноваження лише в травні, й намагатиметься без причини не провокувати його на різкі заяви. Місцеві аналітики не виключають, що враховуючи результати ДПП на виборах та інші обставини, новий президент Тайваню може відійти від жорсткої позиції своєї попередниці Цай Інвень і в якійсь формі запропонувати Пекіну діалог для деескалації напруженості між берегами протоки. У контексті цього важливою подією стане інавгураційна промова Лая за чотири місяці, в якій він викладе головні напрями своєї політики.

Відносно м’яка реакція китайської сторони на обрання Лай Чінте, якого влада материка називає сепаратистом і порушником спокою, може пояснюватись і намірами уникнути загострення відносин із Вашингтоном, які тільки-тільки вдалося вивести з крутого піке. Китайське керівництво не проявляє намірів діяти поспіхом у тайванському питанні та перш ніж запровадити нові стратегії тиску і примусу щодо Тайваню – може зачекати листопадових президентських виборів у США.

Проте зовнішній спокій Китаю не має вводити в оману. Він не відмовляється від ідеї «возз’єднання» і продовжує вживати різноманітних заходів.

За даними тайванських правоохоронців, на початку грудня в Пекіні пройшла чергова нарада під головуванням четвертого номера в партійно-державній ієрархії КНР, члена Постійного комітету ЦК КПК Ван Хуніна, відповідального за справи Тайваню, в ході якої було скоординовано зусилля різних китайських відомств як із впливу на вибори на острові, так і на період після них. Зокрема, вирішено посилити інформаційно-пропагандистську роботу на Тайвані, для чого всі відповідальні за цей напрям урядові відомства зобов’язано координувати роботу з Відділом пропаганди ЦК КПК та базою 311 НВАК, підрозділом ІПСО в місті Фучжоу на узбережжі Тайванської протоки.

Крім того, 9 січня Пекін оголосив про масштабні плани модернізувати сусідню з Тайванем, через протоку, провінцію Фуцзянь для інтегрованого розвитку з островом. У рамках цього проєкту Фуцзянь буде з’єднана з групою розташованих поблизу материка, але контрольованих Тайванем островів Кемоя, логістичною та іншою інфраструктурою, а також побудовані спеціальні зони розвитку з податковими та іншими преференціями для тайванського бізнесу.

Продовження створення Китаєм умов для ширшого залучення компаній із Тайваню до торгово-економічної взаємодії з материковим Китаєм однозначно вказує на наміри розширювати кампанії примусу острова до інтеграції без застосування військової сили. І результати виборів не впливають і не впливатимуть на такі довгострокові проєкти. Якщо ж не вдасться домовитись «по-хорошому», мирно, Китай готовий вдатись до силового сценарію, для чого продовжує наполегливо зміцнювати свою армію.

Перші в цьому році вибори у світі пройшли за всіма демократичними правилами – з жорсткою політичною конкуренцією, рівними можливостями для кандидатів і політсил, повагою до вибору громадян і політичних суперників тощо. Результати голосування стали прогнозованими і передбачувано неприємними для Китаю.

Для нас же, українців, найважливішим є те, що ці вибори завершилися без ризиків провокації збройного протистояння між Китаєм і Тайванем. Збереження статус-кво і миру в Тайванській протоці дозволить уникнути нового масштабного конфлікту та, серед іншого, зберегти на високому рівні підтримку партнерами України у війні з російським агресором. А це запорука того, що врешті-решт ми здолаємо агресора і звільнимо свою землю.

Володимир Сидоренко, Пекін

Перше фото: getty images

Джерело