Візит Зеленського до Варшави: Що Туск пообіцяв, а що має узгодити з НАТО

Безпекова угода, допомога у відбудові, вступі до НАТО і ЄС та оцінка вояжу Орбана

Візит Президента України Володимира Зеленського до Польщі був довгоочікуваним і дав змогу зняти певні гострі питання й підтвердити стратегічний характер двосторонніх відносин. Безпекова угода між Києвом і Варшавою засвідчила, що Польща належить до числа найближчих союзників, які не залишатимуться осторонь і допомагатимуть Україні у найскладніший момент її новітньої історії.

ПЕРШИЙ ВІЗИТ ЗА ПРЕМ’ЄРСТВА ТУСКА

Хоча з міркувань безпеки точна дата візиту заздалегідь не анонсувалася, було відомо, що безпекову угоду Україна й Польща на найвищому рівні підпишуть ще до саміту НАТО, який розпочинається 9 липня у Вашингтоні. Тож у Варшаві очікували на приїзд Президента Володимира Зеленського і зустріч з ним на найвищому рівні. Про візит дуже важливого гостя свідчили безпрецедентні заходи безпеки, запроваджені в урядовому кварталі польської столиці у понеділок вранці, з численними кордонами поліції.

Востаннє Зеленський був у Польщі з візитом у квітні 2023 року. Тоді, зокрема, був узгоджений оборонний пакет, який стосувався поставок до України військової техніки. Відтоді багато чого змінилося. Фактично одразу після торішнього візиту Зеленського до Варшави вибухнула так звана зернова криза у польсько-українських відносинах, яка значно їх погіршила. Не сприяла взаєминам і блокада польсько-українського кордону спочатку польськими перевізниками, а згодом й аграріями, яка тривала кілька місяців. Утім, проблему вдалося поступово залагодити, зокрема шляхом поступового розблокування кордону. За цей час у Польщі змінилася влада: замість правоконсервативного уряду Матеуша Моравецького до влади прийшов ліберальний уряд Дональда Туска.

Новий прем’єр одразу задекларував курс на покращення відносин з Україною, а всім своїм підлеглим чітко дав зрозуміти, що не дозволить нікому в уряді “піаритися” на тимчасових проблемах у відносинах з Україною. Як досвідчений європейський діяч із багажем п’ятирічного керівництва Європейською Радою Туск неодноразово повторював, що в Європі складно знайти більш проукраїнського політика, аніж він. Економічні проблеми, які останнім часом нагромаджувалися, дещо кидали тінь на партнерські відносини між Україною й Польщею. Наростала потреба у щирому діалозі та взаємних жестах. Хорошою нагодою для остаточного перегортання цієї складної сторінки взаємин стало укладення безпекової угоди між обома країнами.

ПЕРЕГОВОРИ У ТІНІ ТРАГЕДІЇ ОХМАТДИТУ

День візиту Зеленського до Варшави розпочався з украй трагічних новин з України: Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву, Дніпру, Кривому Рогу. У Польщі на це відреагували підняттям двічі у повітря польських та союзницьких винищувачів F-16 для убезпечення повітряного простору від можливих ударів по території країни.

Символом трагедії того дня для України стало пряме влучання російської ракети в дитячу лікарню “Охматдит”, де лікуються важкохворі діти з усієї України. Як зауважили представники польських ЗМІ, складно цей ракетний обстріл України не сприймати як певний сигнал для України й Польщі, що Москва бере до уваги підписання безпекової угоди між обома країнами і висилає їм таким чином попередження.

Жахливі кадри знищеної частини лікарні, переляканих і поранених дітей на руках своїх матерів швидко облетіли ЗМІ всього світу, зокрема й польські, викликаючи хвилю емпатії й щирої солідарності з українцями.

Зустріч Зеленського й Туска зі ЗМІ значною мірою відбувалася під впливом цієї знакової трагедії, яка ще раз наочно продемонструвала, що збільшення засобів ППО для захисту українського неба є критично важливим питанням.

Гарним жестом солідарності з боку Туска було надання Зеленському права першим розпочати пресконференцію. Президент України розповів про останні на той момент новини після бомбардування України, зокрема “Охматдиту”, та оголосив хвилину мовчання за загиблими.

Своєю чергою, польський прем’єр у жесті солідарності запропонував українській стороні допомогу в лікуванні маленьких пацієнтів “Охматдиту” чи то в Польщі, чи за участю польських фахівців в Україні. Він підкреслив, що атакуючи Україну, Росія насправді атакує весь західний світ, відтак захист України також є справою усього цивілізованого Заходу.

БЕЗПЕКОВА УГОДА: МІГИ-29 Й УКРАЇНСЬКИЙ ЛЕГІОН

Питання захисту українського неба для збереження людських життів червоною ниткою проходило під час спілкування Зеленського і Туска зі ЗМІ. Туск зауважив, що вже близько 20-ти країн, серед яких уже є й Польща, а також ЄС підписали з Україною двосторонні безпекові угоди. Він підкреслив, що викладене у цій угоді він сприймає не лише як слова, а як необхідні до виконання імперативи, які Варшава має намір реалізовувати спільно із союзниками.

Угода про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Польщею є доволі масштабною, з широким спектром тем, що й не дивно з огляду на безпосереднє сусідство країн і спільний кордон у понад пів тисячі кілометрів. Зокрема, вона включає співпрацю у військово-оборонній сфері, невійськове співробітництво, політичну та економічну співпрацю, міжлюдські контакти, а також гуманітарну допомогу та здійснення реформ.

Зважаючи на те, що Польща, на відміну від деяких інших країн Заходу, ніколи офіційно не повідомляє, яку й скільки зброї вона передає Україні, у цій безпековій угоді лише прописано, що з початку 2022 року Польща надала Україні 44 пакети різних видів озброєння та боєприпасів, а також допомогу в технічному обслуговуванні та медичну допомогу на загальну суму понад 4 мільярди євро.

“Враховуючи вищезазначене, у 2024 році Польща надасть декілька пакетів істотної військової допомоги та продовжить надавати значну підтримку протягом наступних 10 років”, – йдеться в документі.

Фото: wartime.org.ua

Наразі ще невідомо, чи увійде в цьогорічні або подальші пакети військової допомоги передача Україні ескадрильї (приблизно 16 літаків) багатоцільових винищувачів МіГ-29, які ще перебувають на озброєнні у польських ЗС. У безпековій угоді зараз прописали лише “розгляд можливості передачі ескадрильї МіГ-29 без шкоди для безпеки Польщі та оперативних можливостей Повітряних сил Польщі”. Варто відзначити, що за попереднього уряду польська сторона вже передала Україні 10 літаків цього типу і запчастини до них. Зеленський підкреслив, що Україна дуже розраховує на ці пострадянські літаки, які модернізовано за стандартами НАТО. Утім, Туск відверто визнав, що не знає точної дати їх передачі Україні, оскільки зараз вони ще виконують місії з чергування у повітряному просторі НАТО. Тож їх надання Україні має бути рішенням на рівні Альянсу, оскільки Варшава хоче отримати дозвіл і допомогу від НАТО для їх заміни на більш сучасні зразки.

На переговорах порушувалася і тема можливого збиття Польщею російських ракет, які летять в її напрямку, ще над територією України. На таке прохання Києва у Варшаві донині відповідали: розглядається, остаточно не вирішено. Глава польського уряду назвав це питання “непростим” і зазначив, що рішення має бути прийнято знову ж таки у діалозі з партнерами по НАТО.

Фото: Офіс Президента

У безпековій угоді підкреслено, що Польща підготувала на своїй території вже 22 тис. українських військових і продовжуватиме це робити й надалі. Президент України повідомив, що на території Польщі буде створено, підготовлено й оснащено український легіон із числа громадян України, які зараз перебувають за кордоном.

Польща також допомагатиме Україні долати наслідки енергетичної кризи, спричиненої цілеспрямованими ракетними обстрілами Росією української критичної інфраструктури. При цьому Варшава може це робити також із користю для себе. У Польщі є значні поклади вугілля, але вимоги ЄС щодо обмеження викидів CO в атмосферу фактично змушують Варшаву до поступового зменшення експлуатації ТЕЦ, які працюють на вугіллі. Тож Туск визнав, що Польща могла би експортувати в Україну потрібну Києву електроенергію, вироблену на вугільних ТЕЦ, а натомість Варшава не платила би за додаткову емісію двоокису вуглецю в атмосферу.

Польща також має значні очікування щодо повоєнної відбудови України. У безпековій угоді визнано стратегічне значення Польщі для відновлення України та підкреслено, що Польща стала міжнародним хабом для відбудови нашої країни, зокрема її енергетичної та нафтової системи.

ДОПОМОГА ПОЛЬЩІ НА ШЛЯХУ ДО НАТО І ЄС

Напередодні саміту НАТО українську делегацію запевнили, що Варшава всіляко підтримуватиме Київ на шляху євроатлантичної інтеграції. І президент Польщі Анджей Дуда, який представлятиме Польщу на саміті у Вашингтоні, і прем’єр Туск підкреслювали, що ніхто не має права вирішувати за українців їхнє майбутнє. Отже, Польща рішуче відкидатиме всі ініціативи інших країн, що блокуватимуть Україні шлях до НАТО. Туск публічно запевнив Зеленського, що навіть якщо Київ не зможе досягнути бажаного під час саміту у Вашингтоні (а йдеться про офіційне запрошення України до НАТО), то Польща продовжуватиме активну роботу із західними союзниками, щоб шлях України до Північноатлантичного альянсу зрештою набув чітких форм.

Фото: Офіс Президента

Більш сильні карти на руках Польща має у питаннях європейської інтеграції України. Глава польського уряду Туск чітко дав зрозуміти, що Варшава намагатиметься надати значної динаміки процесу євроінтеграції України під час головування Польщі в Раді ЄС у першій половині 2025 року. Він не приховував, що Варшава матиме повні руки роботи, особливо після нинішнього Угорського головування в Євросоюзі, на позитивні результати якого для України у Польщі відверто не розраховують. І особливо у світлі останніх вояжів прем’єра Угорщини Віктора Орбана після Києва до Москви та Пекіна. Туск під час візиту Зеленського до Варшави висловив своє негативне ставлення до дій Орбана. Він підкреслив, що історія вже знає такі випадки “миротворчих зусиль”, які насправді можуть бути капітуляцією перед агресором. Туск публічно звернувся до Орбана, наголосивши, що боротися треба не за якийсь ефемерний, а справедливий мир, і робити це треба відкрито, а не за зачиненими дверима і, ймовірно, без врахування інтересів жертви агресора.

* * *

Польське експертне середовище загалом позитивно сприйняло візит Зеленського до Варшави і підписання безпекової угоди. Попри те, що значна частина положень (і це зрозуміло при підготовці такого роду документів) носить загальний характер, її напрями є перспективними, а реалізація більшості положень угоди є взаємокорисною. Йдеться, наприклад, про відбудову України, де Польща вбачає значні бізнес-можливості для себе, а також енергетичну співпрацю з використанням можливостей польських ТЕЦ. І навіть при передачі Україні старого пострадянського озброєння, зокрема МіГів-29, Варшава очікує від західних структур на компенсацію у вигляді більш сучасної альтернативи.

Зрозуміло, що навіть попри дуже позитивну тональність візиту Зеленського до Польщі, ніхто не забув про проблемні питання двосторонніх взаємин. Щоправда, попри відсутність у публічній площині суперечливих аграрних справ чи питань складної історії, по цих напрямах теж ведеться діалог. Київ і Варшава прагнуть робити висновки з відкритих конфліктів по цих темах у нещодавньому минулому, адже це намагався використовувати спільний ворог для погіршення українсько-польських взаємин.

Юрій Банахевич, Варшава

Джерело